?

Log in

No account? Create an account
Tam Lin
13 July 2017 @ 07:04 pm
моє ім"я Наталія Монахова, але можна використовувати й інет-нік Тамлін.

я викладачка НПУ ім. М. Драгоманова (кафедра культурології), перекладачка та практикуюча гештальт-терапевтка.
основний напрямок моєї психотерапевтичної діяльності - робота з жінками, допомога у кризових станах, робота з психотравмами, наслідками домашнього насильства, питання особистісного розвитку, гендерної ідентичності тощо.

зв"язатися зі мною можна, залишивши коментар під цим постом, або по електронній пошті (monakhova.psy@gmail.com).

записи у моєму журналі прохання цитувати, вказуючи на моє авторство.

якщо ви хочете задати мені якесь питання за темою, яка вас цікавить і є в межах моєї компетенції, залишайте, будь ласка, коментар до цього запису.

дякую.
 
 
Tam Lin
12 July 2017 @ 05:33 pm
Всему (свое) время, и (свой) срок всякой вещи под небесами:
Время рождаться и время умирать;
Время насаждать и время вырывать насаженное.
Время убивать и время исцелять;
Время взламывать и время строить.
Время плакать и время смеяться;
время скорбеть и время плясать.
Время разбрасывать камни и время собирать камни;
Время обнимать и время удаляться от объятий.
Время искать и время терять;
Время хранить и время бросать.
Время разрывать и время сшивать;
Время молчать и время говорить.
Время любить и время ненавидеть;
Время войне и время миру.
Что пользы тому, кто свершает, от того, что он трудится? Увидел я дело, которое дал Бог сынам человеческим, дабы забавляться этим. Все создал Он прекрасным в свое время, даже вечность вложил в их сердца, но так, чтобы дела, творимые Богом, не мог постичь человек от начала и до конца. Узнал я, что нет для него ничего лучшего, чем веселиться и делать добро в жизни своей. И если кто есть и пьет и видит благо во всяком труде своем, это - дар Божий. Узнал я: все, что Бог творит, это будет вовек, к тому нельзя прибавить и от того нельзя убавить; а сотворил Бог так, чтобы боялись Его. То, что было - это и есть, а то, что будет - уже было; и Бог взыщет за преследуемого. И еще увидел я под солнцем: место суда, а там - беззаконие, место справедливости - а там беззаконие. Сказал я в сердце своем: праведного и нечествого Бог рассудит, ибо там (есть) время для каждой вещи и для любого дела.
 
 
Tam Lin
04 December 2014 @ 01:31 pm
пішов з життя Євген Сверстюк.
світла пам"ять.
Tags:
 
 
Tam Lin
02 November 2014 @ 01:43 pm
imja читаю дуже давно. Мені дуже подобається багато з того, що й як вона пише. Але вже кілька разів помічала, що з"являється у мене дуже дивна реакція на деякі її "гендерні" тексти. З подібною реакцією у себе зіткнулася вперше під час читання "Дочки - матери. Третий лишний?" К. Ельячефф, Н. Ейніш. Відтоді дуже багато думаю про одне з описаних у них явищ - нарцистичних матерів.

а от сьогодні текст imja - про каструючих матерів. Хороший текст, розумний. Але...

винесу свій коментар до перепосту, зробленому morreth:

Мені дуже складно було читати цей текст, тому що усе, у ньому написане базується на кількох хибних вихідних положеннях.

По-перше, це положення про те, що ненависть до чоловіків - це почуття окремих жінок, які не змогли відокремити окремих чоловіків-насильників від чоловіків взагалі. Проблема тут у тому, що культура патріархату для жінок - це культура стокгольмського синдрому. І вона розповсюджується на усіх жінок і усіх чоловіків - за поодинокими виключеннями у поодиноких стосунках між поодинокими людьми.

По-друге, це положення про те, що мізогінія - це щось, що іноді трапляється у парі з мізандрією. І що мізогінія - це коли ненавидять деяких жінок, які не ненавидять чоловіків, а користуються ними. Дуже-дуже мізогінне твердження.

По-третє, і в цьому, з моєї точки зору, основна засада цього тексту, він не проблематизує в принципі концепцію "каструючих матерів". Я довго думала, чому стільки усього пишуть і говорять про цей тип матерів, хоча, підозрюю, що навіть чисто статистично батьків-алгоколіків значно більше. І зараз до мене дійшло: сьогодні про вагіну дентату серйозно говорити неможливо. А не демонізувати жінок за патріархату неможливо.

і тоді в цілому виходить, що в тексті наче й багато правильного, а все одно "баби - твари".
 
 
Tam Lin
24 August 2014 @ 04:37 pm
зі святом!
images
 
 
 
 
Tam Lin
15 May 2014 @ 03:45 pm
а вчора мені клієнт подарував букет гвоздик, здоровий - більше десяка точно. Клієнт той самий, з обчислювальною механікою, колишній президент Австрійської академії наук. Саму його лекцію з механіки я, на щастя, не перекладала: по-перше, він сказав, що то буде погано з послідовним перекладом - і задовго, і поламає весь процес, по-друге, мені у будь-якому випадку знайшли допомогу - перекладачку з НАНУ, яка займається науковим технічним перекладом (перша перекладачка з усіх моїх знайомих, яка відкрито зі мною погодилася щодо того, що для якісного перекладу потрібно розуміти, що перекладаєш). Тому я йому перекладала все інше: відкриття Фестивалю науки, розмови з науковцями. Ну і зустріч з Патоном, який нагороджував його і ще одного українського науковця золотою медаллю ім. Вернадського (цікаво, чи було нагороджено цією медаллю хоча б одного гуманітарія?..).

квіти мене здивували і вразили. Мені вперше клієнт дарує квіти. І взагалі чергового разу звернула увагу на те, що "наші" не те що квіти, "дякую" зайвого разу не скажуть.

а ще днями перекладала якусь конференцію у Дипакадемії. Примудрилася в перекладі англійською сказати "АзІров".
 
 
Tam Lin
13 May 2014 @ 07:31 pm
годину тому прислали матеріали до підготовки до завтрашньої лекції австрійського професора, якого завтра нагороджуватимуть орденом Вернадського. 48 слайдів обчислювальної механіки. Що б це не значило. Я. не. можу.
 
 
Tam Lin
06 May 2014 @ 06:59 pm
прийшло повідомленням з фб, куди я зараз намагаюся не ходити, бо немає ніяких сил читати про те, що зараз діється у країні.

це я водила дітей своїх студентів на захід, організований Гендерною програмою Фонда Бьолля - показ документального фільму Марії Боцюрків What's The Ukrainian Word for Sex? На фото власне я з пані Марією.
Tags:
 
 
Tam Lin
28 April 2014 @ 05:57 pm
до речі (хоча й не дуже насправді). Забула похвалитися: вийшла моя стаття у польському журналі Studia Sociologica. Матеріал новий лише частково, але й те непогано, бо перша через чотири роки мовчання: Oksana Zabuzhko’s Field Research in Ukrainian Sex and Audre Lorde’s Zami: A New Spelling of My Name – Constructing Collective Women’s Identity through Autofiction.

отаке.
 
 
 
Tam Lin
20 March 2014 @ 01:24 am
от біда-то: росіянин та українець вже ніколи не будуть братами, навіть якщо Путін піде.
ну біда, нє?
 
 
Tam Lin
15 March 2014 @ 11:45 pm
прийшла з групи додому. Почитала новини. І щось мені тепер недобре.
 
 
Tam Lin
14 March 2014 @ 04:11 pm
зрозуміла, що мене насправді лякає в історію навколо Криму: те, що буде потім.
щиро сподіваюся, що війни не буде. Але настільки ж щиро, боюся усвідомити, що станеться, якщо її не буде. Усі ци хвилі ненависті, які зараз йдуть у наш бік, вони ж не можуть просто щезнути. Куди вони підуть? І що буде із тими, на кого вони впадуть?
 
 
Tam Lin
11 March 2014 @ 02:10 am
днями з"явилося бажання реанімувати жж.
спробую.
намагалася вести журнал на вордпрессі - нудно. Хочеться комунікації.
спробувала вести журнал як простий ворддок. Наче й непогано. Але чомусь систематично не вистачає на нього часу. А висловитися хочеться.

коротше кажучи, зроблю ще одну спробу. Не піде, то кину знову.
 
 
Tam Lin
01 March 2014 @ 07:55 pm
я думала, все как-то остановится.
я думала, как-то все утрясется.
мир становится не просто чужим, не просто враждебным. мир становится врагом.
извините все, с кем мы дружили.
но вы молчали, пока здесь умирали.
а теперь мне нечего сказать вам.
 
 
 
Tam Lin
19 February 2014 @ 12:46 pm
уважаемые,
у меня есть номер карты врача, работающего на Майдане.
если у кого есть желание возможность помочь полевым госпиталям, я дам номер своей карты (приват), с которой сразу же перекидываю деньги на карту врача.

заранее спасибо.
 
 
Tam Lin
11 October 2012 @ 06:25 pm
психотерапія потрібна не для того, щоби вижити у теперішніх умовах (хоча й для цього також), а для того, щоби створити для себе умови, у яких можна жити, а не виживати.
 
 
Tam Lin
переклад статті 'I'm Not Your Wife!' A New Study Points to a Hidden Form of Sexism
(переклад є неофіційним, тому прохання посилатися на першоджерело англійською мовою)

Авторка:
Гейл Цемах Леммон


Схоже, що мужчини підсвідомо дивляться на жінок крізь призму власного подружнього життя.


Кілька років тому в літаку, на якому я летіла з Вашингтону до Південної Кароліни, аби висвітлювати висування кандидатів у президенти для балотування на виборах 2000 р., охайний пан у костюмі, але без краватки втрутився у моє читання газети "New York Times", щоб задати мені питання.
- Ви читаєте цю газету?- запитав він мене, повнюстю зосереджену на читанні якоїсь статті із розділу "А".
Я зупинилася і поклала свій номер "Таймс".
- Так, читаю, - відповіла я повільно. - А що? Ви хочете почитати щось із цього розділу?
- О ні, - відповів він тоном, що говорив про його доброзичливий інтерес. - Просто моя дружина читає у газетах лише оголошення про продаж меблів.

Я кваліфікувала цю історію як одну із тих кумедних оповідок, що їх час від часу жінки розповідають одна одній, аби проілюструвати безперервну війну щодо професійного сприйняття. Інший серйозний випадок стався під час вечері у Гарвардській бізнес-школі після того, як я подякувала визначному випускнику за його підтримку академічної успішності, а він у відповідь спитав мене, скільки мені років. Коли я сказала йому, що мені 32 роки, він нахилився до мене та великодушно порадив: "Ну, вам варто поспішати та одружитися, оскільки у вас лишилося небагато часу".

Але дослідницька стаття під назвою "Структура подружь та спротив ґендерній революції на робочих місцях", опублікована нещодавно, змусила мене переглянути мою купку анекдотичних ситуацій.

Не дозвольте ввічливій назві статті обдурити вас: висновки статті є соціальним коктейлем Молотова, загорнутим у науковий обгортковий папір. Особливо важливим є те, що три дослідниці (які мають посади у Гарварді, Університеті Нью-Йорку та Унівеситеті Юта) по завершенню серії з чотирьох досліджень виявили, що "чоловіки, включені у традиційні та неотрадиційні подружжя (у порівнянні із чоловіками, включеними у сучасні подружжя), демонструють ставлення, переконання та поведінку, які підважують роль жінок на робочих у місцях".

(Особисто мене здивували ці визначення. Хочу відмітити, що дослідники називають "сучасними подружжями" ті, де жінки працюють на цілу ставку, а "традиційними подружжями" ті, де жінки не працюють.)

Авторки дійшли цих разючих висновків, досліджуючи проблему "завмерлого поступу у напрямку ґендерної рівності", чи той факт, що хоча жінки отримують все більшу кількість наукових ступенів та становлять зростаючу частку робочої сили, вони залишаються видом, якому загрожує зникнення, на найвищих щаблях влади. Як приклад можна навести такі дані (хоча існує багато інших не менш важливих): жінки становлять менше 5 відсотків у списку 500 топ-менеджерів "Форбс", займають ледь 15 відсотків місць у радах компаній, що входять у список 500 найбільших промислових компаній США, і не сягнули навіть 20 відсотків у Конгресі. Дослідників зацікавило, чи може така відсутність поступу бути частково спричинена "осередком спротиву революції", а саме "чоловіками, включеними у подружжя, які структурно віддзеркалюють ідеальну американську родину 50х років минулого століття, відображену у ситкомі "Пригоди Оззззі та Герріет". Вони пишуть, що стаття, опублікована у 2008 році, підштовхнула їх до питання, "чи може домашній традиціоналіст бути організаційним егалітаристом". Наша відповідь - ні".

Read more...Collapse )
 
 
Tam Lin
02 August 2012 @ 04:49 pm
Toril Moi, Textual/Sexual Politics, p. 81:

Instead of shifting the ground, Jehlen wants to shift feminism back on to 'male ground' - but that is, of course, precisely where feminism, both woman-centered and otherwise, has always been.

Замість того, аби підважити фундамент, Джелен (літературний критик-феміністка) хоче повернути фемінізм назад на "чоловічий фундамент", але насправді фемінізм, чи то такий, що фокусується на жінці, чи інший, саме там завжди й був.
 
 
Tam Lin
(за посилання на статтю дякую maryxmas)

На этой неделе наш путь лежит в провинцию Итури на Северо-востоке Демократической республики Конго.
Там мы встретимся с Ноэлой, готовой на любой риск, чтобы помочь женщинам, пережившим ужасы вооруженного конфликта и постоянно сталкивающимся с насилием.


Ноэлла верит, что женщины ее страны заслуживают мира и счастья:
“Женщины много делают для того, чтобы наступил мир. Ведь именно женщина – хранительница очага. Она имеет большое влияние на своих домочадцев, а значит, ее влияние может распространяться и за пределы стен ее дома. Женщина – это сила, которая может изменить лицо мира”.

Read more...Collapse )